Вищий спеціалізований суд України (ВССУ), розглядаючи справу №6-43516св14, надав громадянам серйозний засіб боротьби проти недбайливих фінансистів: дозволив вимагати за несвоєчасну видачу вкладу пеню в розмірі 3% суми за кожен день прострочення.

Висновки Вищого спеціалізованого суду України у справі №6-43516св14 щодо стягнення з банку пені в розмірі 3% суми за кожен день прострочення за несвоєчасну видачу вкладу не можна назвати панацеєю у вирішенні проблеми видачі депозитів. Правова позиція суду грунтувалася на тому, що порушуючи терміни видачі депозиту, банк не дотримувався як норми цивільного законодавства, так і положень Закону України «Про захист прав споживачів». Адже саме в ракурсі порушення прав споживачів є можливість вимагати застосування санкції до банку в розмірі 3% суми за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Не можна говорити, що це нормативне та процесуальне нововведення застосування законодавства в повному обсязі. Адже практикуючі юристи, захищаючи права клієнтів в судах з питань проблемного кредитування, як правило, посилаються саме на те, що в положеннях кредитних договорів і в процесі їх виконання банки порушують права своїх клієнтів як споживачів. Переформатування на депозитні суперечки і отримання позитивного висновку на користь вкладників Вищим спеціалізованим судом – безумовно, дозволяє клієнтам банків додатково захистити свої права, що стимулює вкладників боротися не тільки за повернення своїх кровних, а й мати додатковий важіль впливу на недобросовісні банки. Чи спричинить результат розгляду зазначеної справи, як прецедент, кардинальні зміни в судових процедурах повернення депозитів? Глобально або ж процесуально – ні, але кількість звернень громадян та юридичних осіб за судовим поверненням депозитів матиме певний сплеск.

Розраховувати на реальне автоматичне повернення банківського вкладу, керуючись винесенням рішення суду на користь вкладника в справі №6-43516св14, дещо самовпевнено. Кожна конкретна справа має свої особливості, і якщо в даному випадку у суду були підстави ухвалити рішення на користь вкладника, це ще не гарантія масового прийняття аналогічних рішень. До того ж, отримання рішення суду на користь вкладника банку сьогодні не означає, що завтра депозит, пені та штрафи будуть видані клієнту в касі банку. Вигравши суд, вкладнику за свої гроші ще доведеться поборотися з тимчасовими адміністраціями і фондами гарантування вкладів, адже складності з поверненням депозиту виникають саме в проблемних банках.

Наявність судового рішення на користь вкладника дасть можливість клієнту банку з категорії тих хто «просить», перейти в категорію тих, хто «вимагає», і тепер банк змушений буде шукати варіанти «домовитися». Адже в такому варіанті банк може втратити значно більше, ніж заробити. Ментальність наша, на жаль, така: в гонці зберегти хоч щось від свого майна, забуваємо, що маємо право на весь «пиріг», а не на його «крихти», таким чином, вкладники не вимагають у банку безумовного виконання зобов’язань і погоджуються на завідомо невигідні умови, які порушують їх права.

Додатковий «бонус» для вкладника, який виграв у банку суд, – передати судовий наказ/виконавчий документ до Державної виконавчої служби на примусове виконання. Таким чином, по-перше, клієнт банку перекладає свій головний біль щодо повернення грошей на спеціально навчених фахівців, по-друге, збільшення витрат банку в виконавчому провадженні стимулюють останнього до лояльності щодо вкладника і виконання зобов’язань по поверненню депозиту з надбавками (в вигляді пені та штрафів) у конкретні терміни.

Підводячи підсумки, можна сказати, що судовий порядок вирішення питання не тільки забезпечить вкладнику гарантії щодо захисту його майнових прав, але збереже час і нервову систему, незалежно від ситуації з банком: офіційно здоровий банк прострочив виконання зобов’язань по поверненню депозиту або введена тимчасова адміністрація і банк відправляє до фонду гарантування вкладу.