Чергова новація торкнулася нашої країни у вигляді Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Завдяки даній реформі впроваджується діяльність приватних виконавців. Окреслено роль, суть, визначено органи, що їх контролюватимуть, та інше.
Перш за все, приватні виконавці здійснюватимуть професійну незалежну діяльність.
Низка вимог висувається до особи – претендента: вік від 25 років, вища освіта, стаж роботи, неодмінне знання державної мови, проходження навчання, стажування, складення іспиту, отримання ліцензії, страхування цивільно-правової відповідальності та організація власного офісу.
Не дозволяється поєднувати свою працю з іншою роботою, яка приносить прибуток, крім деяких виключень зазначених у Законі. Якщо Ви маєте не зняту, непогашену судимість, вчинили корупційне правопорушення – дана професія не для Вас.
Слід зазначити, що регулятивні функції у даній сфері покладаються на Мінюст, а координаційні – на відповідні комісії. Також діяльність приватних виконавців базуватиметься на впровадженні системи виконавчих округфі.
Визначено справи, які законодавець відносить до компетенції приватного виконавця – стаття 5 Закону «Про виконавче провадження». Якщо виникли спірні питання або існують сумніви щодо правомірної діяльності приватного виконавця, тоді можливо написати скаргу. Оплата праці має вигляд основної чи додаткової винагороди.
Право вибору громадян на звернення до Державної виконавчої служби або до приватного виконавця – ось головна перевага Закону.
Окрім того, було прийнято новий Закон України «Про виконавче провадження».
Як вплине новий Закон на порядок виконання рішень в цілому?
Яскравим нововведенням до процедури виконавчого провадження є запровадження Єдиного реєстру боржників, який є відкритим для ознайомлення. Відтепер боржники, внесені до реєстру, не зможуть відчужувати у будь-який спосіб майно, оскільки всі суб’єкти реєстрації таких правочинів зобов’язані будуть відмовити їм у вчиненні реєстраційних дій.
Майбутні стягувачі зустрінуться зі змінами вже на стадії відкриття виконавчого провадження. Згідно з нормами старого Закону, виконавці відкривали провадження протягом трьох робочих днів після надходження до них виконавчих документів. Тепер цей строк скорочено до одного робочого дня, а на боржника покладено обов’язок подати декларацію про доходи та майно боржника.
Якщо раніше арештоване майно продавали на прилюдних торгах, аукціонах, на комісійних умовах, то відтепер реалізація такого майна проводиться на електронних торгах або за фіксованою ціною (якщо оціночна вартість майна – менша або дорівнює 50 мінімальним зарплатам). Продаж на комісійних умовах не здійснюється.
Як вплине новий Закон на інтереси боржників?
На наш погляд, важливою позитивною зміною у статусі боржника є збільшення тієї суми боргу, починаючи з якої можна звертати стягнення на єдине майно боржника та земельну ділянку, на якій це житло розташоване. Якщо у старому законі цей поріг становив 10 мінімальних зарплат, то згідно з новим Законом звертати стягнення на єдине житло із земельною ділянкою можна лише починаючи з 20 мінімальних зарплат розміру боргу.
Також важливою для боржника можна вважати зміну бази розрахунку виконавчого збору. За нормами старого закону виконавчий збір обчислювался в розмірі 10 % від тієї суми, яка була належною до стягнення (або вартості майна, що було належним до передачі) – виходячи зі змісту виконавчого документа. Натомість, новий Закон передбачає, що ці ж 10 % обраховуються на базі суми, яка фактично стягнута, повернута (або вартості майна, яке реально передано).
Збільшився розмір штрафів за невиконання боржником деяких категорій рішень. Зокрема, якщо боржник, не маючи на це поважних причин, не виконає рішення щодо виконання ним певних дій або ж про поновлення на роботі, то на нього накладається штраф у розмірі, який варіюється від 1700 до 5100 гривень – залежно від того, ким є боржник: фізична особа, посадова або юридична. Для порівняння, у минулій версії Закону розміри штрафів перебували в межах від 170 до 1020 гривень.
Що змінилося для стягувачів?
Безумовно, позитивною новелою для стягувачів стане зміна строків пред’явлення виконавчих документів до виконання. До цьогорічних нововведень виконавчий документ можна було пред’явити до виконання протягом 1 року. Із прийняттям змін ці документи можна пред’явити до виконання протягом 3 років. Щоправда, Законом передбачені і виключення – 3 місяці для пред’явлення посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган.
Окрім того, новим Законом закріплено право стягувача самостійно направляти виконавчий документ про стягнення періодичних платежів до відповідної організації, підприємства, установи.
Новелою, яка породжує багато обговорень та критики в юридичних колах, є новела про сплату стягувачем авансового внеску. Відтепер, виходячи зі змісту закону, стягувач повинен сплатити авансовий внесок у розмірі 2 % стягуваної суми, проте в межах 10 мінімальних зарплат. Подаючи заяву про примусове виконання рішення, стягував повинен додати до неї квитанцію, яка підтверджує факт сплати. Якщо стягувач бажає звернути до виконання рішення немайнового характеру, то розмір авансового внеску становить 1 мінімальну зарплату з фізичної особи та 2 мінімальні зарплати – з юридичної.
Слід також звернути увагу на чітке встановлення строків, протягом яких виконавець здійснює опис та арешт майна. Ці дії виконуються не пізніше ніж на п’ятий робочий день з того дня, коли одержано інформацію про місцезнаходження майна.
Як ми бачимо, держава зробила великий крок, спрямований на зменшення кількості правопорушень у виконавчій сфері. Проте, слід розуміти, що це етап становлення нової служби і не потрібно виключати ймовірність виникнення певних проблем у майбутньому. Деякі з вищевикладених новел зазнають критики вже сьогодні.
Стаття надрукована в аналітичному виданні «Житлово-Комунальне Господарство України». Передплатний індекс у ДП «Преса» − 99671.
